Дисертацію присвячено біологічному обгрунтуванню шляхів та методів зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання. Вивчено еколого-біологічні особливості, поширення та шкідливість білої, сірої, чорної гнилей та фомозу під час зберігання. Встановлено оптимальні температури, поживні середовища та їх кислотність з метою розвитку Sclerotinia sclerotiorum de Bary, Botrytis cinerea Pers., Alternaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. Вперше виявлено термінальний тип утворення склероціїв S.sclerotiorum. Доведено, що одним із джерел інфекції білої гнилі є мікроконідії збудника хвороби. Проаналізовано стійкість до комплексу гнилей районованих і перспективних сортів моркви. Простежено тісний взаємозв'язок між стійкістю моркви до гнилей та анатомо-морфологічними ознаками і комплексним вмістом біохімічних сполук. Досліджено фізіолого-біохімічні зміни в корнеплодах моркви в період зберігання стійких та сприйнятливих сортів. Розроблено методику визначення конкурентоспроможності сортів моркви з урахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у період зберігання. Досліджено ефективність ряду заходів захисту моркви від хвороб.

  Скачати повний текст